Філософія традиційного анатолійського алевізму: компаративний підхід

Анотація

Стаття присвячена розкриттю змісту філософії традиційного анатолійського алевізму. Звернуто увагу на такі моменти, що на території Анатолії були різні гетеродоксні групи, які контактували одна з одною, але тільки після XVI століття почали говорити про існування такої релігійної групи, як алевіти. У дослідженні було уточнено різницю між поняттями «алевізм та алавізм». Було згострено увагу на визначенні, ідентифікації традиційного анатолійського алевізму у порівнянні з бекташізмом, шиїзмом та традиціями сунітського ісламу.

 Мета дослідження полягає у з'ясуванні соціально-філософських засад алевізму та бекташизму, а також їхній вплив на формування колективної ідентичності та соціальних практик у мусульманських суспільствах.

Методологія: центральне місце посядає компаративний метод, що дозволяє здійснити порівняння алевізму та бек ташизму, алевізму та алавізму, алевізму та шиїзму як релігійно-філософських течій, які мають спільні містичні витоки, але різняться за формами соціальної організації, ритуальною практикою та філософськими акцентами. Порівняння здійснювалося за такими критеріями: онтологічно-етичні засади; структура релігійної громади; роль лідерства та ієрархії; участь у суспільному житті; погляди на свободу, рівність, справедливість.

Також має місце соціально-філософський аналіз, де застосовано методи соціально-філософського осмислення релігії: аналіз взаємодії особистості й спільноти в межах релігійної традиції; виявлення ролі релігійних уявлень у формуванні ціннісних орієнтацій та соціальних практик; інтерпретація феноменів духовного авторитету, обряду, віри та традиції в категоріях соціальної етики, діалогу і солідарності.

Також було звернуто увагу на цінності представників різних гетеродоксних груп (ідея самовдосконалення, рівність між чоловіком та жінкою, поклоніння своїм духовним лідерам, святкування традиційних свят), які суттєво різняться між групами.

Зоблено висновок, що алевіти представляють собою щось більше, ніж релігійну спільність, сьогодні це самостійне та зміцніле суспільне явище. Анатолійський алевізм – це більше не про віру, а здебільше про культуру та спосіб життя. Також було доведено, що використання концептів «алевізм» та «бекташизм» як тотожних, є хибним, хоча схожі риси між ними присутні. Іноді «алевізм» відносять до шиїзму і ототожнюють його з сирійським нусайризмом або «алавізмом», але ці поняття не є ідентичні, про що свідчать дослідження науковців різних крїн.