Створення та діяльність товариств на Гуцульщині в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. як рушії української національної ідентичності

Анотація

Дослідження спрямоване на вивчення процесів формування української національної ідентичності наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. на Гуцульщині. Наукова новизна полягає в аналітичному осмисленні впливу діяльності товариств на процеси національної ідентифікації на регіональному рівні.

Метою статті є аналіз впливу створення та діяльності українських товариств на конструювання української національної ідентичності на Гуцульщині наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.

Методологія наукової студії грунтується на принципах історизму, науковості, об’єктивності, системності. Використано загальнонаукові та спеціальні наукові методи. У публікації також застосовані етнологічні методи: порівняльно-історичний, аналітично-типологічний, історичної реконструкції, статистичний.

У результаті дослідження встановлено, що українські культурно-просвітні товариства практичною діяльністю безпосередньо впливали на національну самоідентифікацію населення, відігравали важливу роль у процесах солідаризації, консолідації. Користуючись авторитетом та популярністю, культурно-освітні товариства згуртовували населення під час підготовки, організації та проведення різноманітних заходів. У створених читальнями бібліотеках діяли осередки аматорських мистецьких, музичних й спортивно-руханкових гуртків. Передплачувані інтелігенцією для громади україномовні часописи, місячники, газети, оновлені фонди читалень, популяризували освіченість, стимулювали зацікавленість населення краю місцевими й загальнонаціональними справами, сприяли піднесенню українського національного руху. У рамках діяльності цих українських просвітянських товариств проводились масові читання творів українських митців, різнопланові бесіди, вшановувались ювілеї українських просвітителів і літераторів Т. Шевченка, І. Франка М.Шашкевича, відзначалися національні свята.

Діяльність українських культурно-освітніх та гімнастично-спортивних товариств на Гуцульщині, створення їхніх локальних мереж формували громадянське суспільство та його цінності загалом, що мало відбиток у етнополітичній консолідації українців гуцульського етнографічного краю, їх етнокультурній й соціополітичній мобілізації, інтеграції в тодішні політичні процеси. Різноманітні форми та методи їхнього функціонування сприяли пожвавленню роботи осередків, патріотичному вихованню, піднесенню національної свідомості населення. Активна діяльність культурно-освітніх товариств поглиблювала процес національної самоідентифікації серед гуцулів.