Становлення та розвиток Сил територіальної оборони Збройних Сил України у 2021–2022 рр.: від нормативного проєктування до бойового застосування

Анотація

Мета дослідження полягає в аналізі становлення та розвитку Сил територіальної оборони Збройних Сил України у 2021–2022 рр. – від нормативно-правового оформлення нової моделі територіальної оборони до організаційного розгортання, комплектування та бойового застосування в умовах широкомасштабної агресії російської федерації. Увагу зосереджено на особливостях формування нового роду військ, його трансформації завдань під впливом бойового досвіду. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, системності та об’єктивності із застосуванням проблемно-хронологічного, історико-порівняльного, структурно-функціонального методів. Джерельну основу становлять нормативно-правові акти України, укази Президента України, рішення Ради національної безпеки і оборони України, офіційні документи органів військового управління, наукові праці.Наукова новизна полягає у комплексному висвітленні становлення Сил територіальної оборони в умовах зміни оперативної обстановки у 2021–2022 рр. Уточнено етапи формування нового роду військ, визначено чинники, що вплинули на темпи його розгортання, комплектування та набуття бойових спроможностей. Розкрито суперечність між територіальною орієнтацією підрозділів і необхідністю їх залучення до завдань за межами районів постійної дислокації. Висновки. У 2021–2022 рр. Сили територіальної оборони пройшли прискорене бойове становлення. До початку широкомасштабного вторгнення їх кадрове, матеріально-технічне розгортання не було завершене, що зумовило труднощі після 24 лютого 2022 р. Водночас принцип комплектування забезпечив швидке створення підрозділів у регіонах. Бойове застосування під час оборони Києва та північних областей, на Херсонському, Донецькому, Харківському та інших напрямках сприяло набуттю досвіду й розширенню завдань. У результаті Сили територіальної оборони стали важливою складовою Сил оборони України. Їх розвиток відбувався одночасно з формуванням спроможностей для виконання бойових і територіальних завдань у воєнний час.