Соціальні підґрунтя філософського осмислення оперного мистецтва України в сучасний період

Анотація

У статті розглянуто соціальні підґрунтя філософського осмислення оперного мистецтва України в сучасний період. Підкреслюється, що опера як мистецький та соціальний феномен зазнає постійних трансформацій у відповідності до суспільно-історичних змін і нині потребує нового переосмислення в умовах пандемії та війни. Саме за період з 2019-2025 роки головним чином йдеться  про осмислення історії та змін в працях українських дослідників, які відображують, використовують значуще філософське, історичне, естетичне, культурологічне надбання світового рівня взагалі та особливості українського бачення цього явища, зокрема.

На основі аналізу наукових праць переважно вітчизняних дослідників висвітлено основні тенденції розвитку української опери, її жанрово-стильові трансформації, соціальні функції, а також вплив філософських і культурологічних концептів на формування її сучасного образу. Особлива увага приділена питанням ідентичності, глобалізації, гібридизації мистецтва, культурної деколонізації та ролі оперних театрів у зміцненні національної стійкості.

Методологія дослідження спирається на історичний, аналітичний і компаративний підходи, які дозволяють виокремити сучасні риси в український соціальний думці сьогодення сприйняття стану оперного мистецтва на тлі його історії.

У результаті доведено, що сучасне українське оперне мистецтво є не лише синтетичним та багатогранним суспільним та естетичним явищем, але й важливим для соціально-філософського інструментарію осмислення людського буття, здатним виконувати компенсаторну та світоглядну функції в умовах екзистенційних викликів.

Самі по собі філософські роздуми з приводу феномену, що розглядається, можуть включати як класичні засоби рефлексії, а також і концепти, що лише починають вживатися: «полігибридизація», «когнитивна війна» та т. ін.